Значення вивчення історії

Матеріал з Gospel Translations Ukrainian

Версія 22:31, 23 березня 2011

Урок Юди

Невеличкий лист Юди вчить нас, наскільки важливо вчити історію. Це не головне в його листі. Але воно вражає.

У передостанній книзі Біблії Юда заохочує святих «боротися за віру, раз дану святим» (вірш 3). Його лист – це заклик до пильності, «бо крадькома повходили деякі люди..., безбожні, що благодать нашого Бога обертають у розпусту, і відкидаються єдиного Владику і Господа нашого Ісуса Христа» (вірш 4). Юда описує цих людей яскравими словами. Вони «зневажають, чого не знають» (вірш 10). Вони – «ремствувачі, незадоволені з долі своєї, що ходять у своїх пожадливостях, а уста їхні говорять чванливе; вони вихваляють особи для зиску» (вірш 16). Це – «ті, хто відлучується від єдності, тілесні, що духа не мають» (вірш 19).

Така нищівна оцінка людей, які перебувають не десь за межами церкви, а «повходили крадькома». Юда прагне показати, якими вони є насправді, аби церкву не було одурено і зруйновано через їхні облудні вчення та аморальну поведінку.

Одна з його стратегій полягає в тому, щоб порівняти їх з іншими особами й подіями в історії. Наприклад, він говорить: «Як Содом і Гоморра та міста коло них, що таким самим способом чинили перелюб та ходили за іншим тілом, понесли кару вічного огню, і поставлені в приклад» (вірш 7). Отож Юда порівнює цих людей з Содомом і Гоморрою. Таким чином він каже, що Содом і Гоморра – "приклад" того, що станеться, якщо люди житимуть подібно до цих переступників. То ж бо, на думку Юди, знання історії Содому й Гоморри вельми корисне для виявлення такої помилки й остороги святих.

Так само у вірші 11 Юда подає ще три посилання на історичні події як порівняння з тим, що коїться в його дні серед християн. Він каже «Горе їм, бо пішли вони дорогою Каїновою, і попали в обману Валаамової заплати, і загинули в бунті Корея!» Це дуже прикметно. Нащо посилатися на три різні історичні події, що сталися тисячі років тому – Буття 19 (Содом), Буття 3 (Каїн), Числа 22-24 (Валаам), Числа 16 (Корей)? Навіщо?

Для цього є три причини: 1) Юда припускає, що читачі знають ці історії! Чи ж не диво! Це було у першому столітті! У хаті в людей книжок не було. Не було Біблій. Не було аудіозаписів. Лише усна традиція. І він припускав, що вони знатимуть, що таке «шляхи Каїна», «помилка Валаама» і «повстання Корея»! А ви знаєте? Хіба це не дивовижа! Він сподівається, що вони знають. Це змушує мене думати, що наші стандарти знання Біблії в церкві сьогодні занадто низькі.

2) Юда припускає, що знання цієї історії освітить нинішню ситуацію. Християни краще впораються з помилкою сьогодні, якщо вони знатимуть подібні ситуації з минулого. Тобто історія важлива для християнського життя. Якщо знатимете, що Каїн був ревнивий та ненавидів свого брата, вважав за прикрість його щире духовне спілкування з Богом, ви зможете розпізнати такі речі навіть серед братів. Знання того, що Валаам зрештою подався спокусі та зробив Слово Бога засобом мирського зиску, дозволить і вам розгледіти таке. Знання про те, що Корей зневажив законну владу і образився на лідерство Мойсея, захистить вас від охочих до усобиць, яким не подобається бачити когось своїм лідером.

3) Хіба не зрозуміло, що Бог велить подіям відбуватись і що вони записуються в історії, аби ми вивчали їх і ставали мудрішими, краще бачили сучасність ради Христа і його церкви. Тож не припиняйте вивчати історію. Щодня примножуйте своє знання. Даймо нашим дітям найкращий захист від примх майбутнього, а саме – знання минулого. Пробуваючи з вами у навчанні в ім’я Христа і його царства, Пастор Джон

З англійської переклав

Лесь Герасимчук