Шаблон:Info

Матеріал з Gospel Translations Ukrainian

Джон Пайпер

Буття 1:26-28

Тож сказав Бог: «Сотворімо людину на наш образ і на нашу подобу, і нехай вона панує над рибою морською, над птаством небесним, над скотиною, над усіма дикими звірями й над усіма плазунами, що повзають на землі». І сотворив Бог людину на свій образ, на Божий образ сотворив її; чоловіком і жінкою сотворив їх. І благословив їх Бог і сказав їм: «Будьте плідні і множтеся і наповнюйте землю та підпорядковуйте її собі; пануйте над рибою морською, над птаством небесним і над усяким звіром, що рухається по землі».

Сьогодні разом з вами я хочу розважити три істини з цього уривку. Перший: Бог створив людину. Другий: Бог створив нас на Свою подобу. Третій: Бог створив нас чоловіком та жінкою.

Можна вірити у ці три істини і не бути Християнином. Тим не менше, вони написані саме тут, в єврейському Священному писанні. Саме тому правовірний Єврей теж прийматиме ці правди. Проте, хоч ти і можеш вірити у ці три істини і не бути Християнином, всі вони вказують на Християнство. Всі вони довершуються в праці та Христі. Про це я й хочу з вами поговорити, а саме про третю правду – що Бог у своєму задумі створив нас чоловіком і жінкою.

1. Розглянемо першу істину: що люди були створені Богом. Я вважаю, що тут потрібні певні пояснення. ЧОМУ він створив нас? Коли ти щось робиш, в тебе є причина на це. Але чи світ, такий яким ми його знаємо, дає нам адекватну відповідь на це питання? Старий Завіт розповідає про людину, яка підпорядковує світ Його владі. Йдеться про те, що нас створили, щоб поширювати славу Бога (Іс 43:7). Йдеться про землю, повну слави Божої.

Але що ми бачимо? Ми бачимо світ, що повстав проти Творця. Єврейське Писання закінчується абсолютно незавершеною історією створення і надією на славу, яка тільки має прийти. Таким чином Єврейське Писання вчить, що Бог створив людину просто для того, щоб створити. Але треба розказати і продовження цієї історії, яке називається – Християнство. Лише в Христі можна зрозуміти причину створення.

2. Або ж візьмімо другу істину, наприклад: Бог створив нас на свою подобу. Напевно, це стосується того, чому ми тут. Причина, чому Він створив нас дивним чином стосується того факту, що ми не жаби чи змії, чи птахи, чи навіть мавпи. Ми люди на образ Божий, лише ми, жодна інша тварина.

Але як же ми наплутали з цим дивовижним достоїнством. Ми такі ж як Бог? Ну, так і ні. Так, ми й справді як Бог, незважаючи на нашу грізність, схожість є. ми знаємо це, бо в Книзі Буття 9:6 Бог сказав до Ноя: «Хто проливає кров людини, того кров буде пролита людиною; бо на подобу Божу створено людину». Іншими словами, навіть у світі, де повно гріха (такого як вбивство) людини – все ж в Божій подобі. Їх не можна вбивати як мишей чи комарів. Ти занапастиш своє життя, якщо вб’єш людину. (Див. Як. 3:9)

Але чи ми ту подобу, яку Бог створив у нас? Чи не спотворена ця подоба часом до невпізнанності? Чи відчуваєш ти, що ти схожий на Бога так як це мало б бути? І знову потрібно доповнити віру в те, що нас створили на образ Божий – у цьому випадку покутою, перетворенням, свого роду відтворенням. І саме цього вчить Християнство. «Б ви спасенні благодаттю через віру. І це не від нас: воно дар Божий. Воно не від діл, щоб ніхто не міг хвалитися. Бо ми його створіння, створені у Христі Ісусі для добрих діл… Одягніться в нову людину, створену на подобу Божу, у справедливості й у святості правди» (Еф. 1:8-10; 4-24). Бог створив нас на Свою подобу, але ми змінили її до невпізнанності, проте є вирішення – це Ісус. Він приходить через віру, Він пробачає, Він очищує і Він починає процес переродження, освячення, який довершиться в славі, яку Бог приготував для людини. Тому, знаючи, що Бог створив нас на свою подобу, потрібна жертва за наш гріх і порочність. І Ісус є цією жертвою.

3. Третя істина у цьому уривку те, що Бог створив нас чоловіком і жінкою. І це теж вказує на Християнство і довершується в Христі. Як? Принаймні двома способами. Один походить з таїнства шлюбу. Інший походить від історичної потворності грішних відносин між чоловіком і жінкою.

Поговоримо про таїнство шлюбу. У Бутті 2:24, зразу після опису створення жінки, Мойсей (автор книги Буття) пише: «Так-то полишає чоловік свого батька й матір і пристає до своєї жінки, і стануть вони одним тілом.» Коли апостол Павло цитує цей вірш в посланні до Ефесян 5:31, він пише: « Це велика тайна, а я говорю про Христа і Церкву». І тут він відкриває значення подружжя: це символ Христової любові до церкви, представленої у любові чоловіка до своєї жінки; це також символ покірливості церкви Христу, представленої у відношенні жінки до свого чоловіка.

Він називає Буття 2:24 "таїнством", бо Бог не до кінця відкрив причини, чому чоловік і жінка повинні одружуватися. У Старому Завіті є натяки на те, що шлюб нагадує відносини між Богом та Його народом. Але лише, коли прийшов Христос таїнство шлюбу відкрилося в деталях. Це повинно бути відображенням Христової угоди зі своїм народом, Його вірності церкві. Тепер ви бачите, Бог створив людей чоловіком і жінкою, а потім освятив шлюб як відносини, в яких чоловік, полишаючи матір і батька, пристає до своєї жінки – таїнство ж шлюбу довершується в Христі та Його церкві. У Християнстві вони отримують відкриття таємниці.

Ця думка досить чужа для більшості людей, навіть Християн, бо шлюб – це земний інститут, і Християнський теж. Ви можете знайти це у всіх культурах, не лише в Християнстві. Тому ми не збираємося розглядати всі нехристиянські шлюби, як містичний символ відносин Христа до церкви. Проте вони є такими, тому Христос у відносинах з Церквою повинен об’явитися й у шлюбі між чоловіком і жінкою. Християнство доповнює наше розуміння угоди шлюбу.

Дозвольте намалювати для вас образ і показати його з такого боку, про який ви, мабуть, і не думали раніше. Христос знову приходить на цю землю. Ангели сказали, що навіть, якщо ви бачили як Він йде, Він прийде знову. Небеса відкриються і в голосній музиці з’явиться в хмарах Син Чоловічий з силою та великою славою та десятками тисяч святих ангелів, що сяятимуть наче сонце. Він пошле їх зібрати обраних з чотирьох кінців світу і підняти з мертвих тих, що померли в Христі. Він дасть їм нові славні тіла такі, як Його власне, та в моменті ока очистить нас для слави.

Столітня підготовка нареченої Христа (Церкви!) врешті закінчиться і Він візьме її за руку та поведе до вівтаря. Надійде шлюбний бенкет Агнця. Він стоятиме на чолі столу і западе глибока тиша серед мільйонами святих. І Він скаже: «Це, мої кохані, значення шлюбу. Ось до чого це все велося. Ось чому я створив вас чоловіком і жінкою, та освятив таїнство шлюбу. З цього моменту вже не буде шлюбу і вступання в шлюб, бо все вже збулося і тінь може відійти». (див. Марко 12:25; Лука 20:34-36). Тепер пригадайте, що ми робимо, ми намагаємося зрозуміти що третя істина, що Бог створив нас на Свою подобу чоловіком і жінкою, вказує на Християнство, як своє завершення. І я сказав, що відбувається це у два способи. Перше, через таїнство шлюбу. Створення людей чоловіком і жінкою – це каркас створення інституту шлюбу. Неможливо отримати шлюб без чоловіка і жінки. І неможливо дійти до справжнього, повного розуміння шлюбу без паралелі з відношенням Христа до церкви.

Отже створення нас чоловіком і жінкою веде до шлюбу, а шлюб веде до Христа і церкви. І саме тому віра в те, що Бог створив нас чоловіком і жінкою доповнюється в Християнстві – в Христі і Його праці на спасіння церкви.

Ще я казав, що створення чоловіка і жінки на Божий образ ще й в інший спосіб вказує на Християнство, а точніше через історичну потворність грішних відносин між чоловіком і жінкою. Дозвольте, я спробую пояснити.

Коли гріх ввійшов світ, його вплив на відносини між чоловіком і жінкою був спустошливий. Господь приходить до Адама, після того як він з’їв заборонений плід, і запитав, що сталося. У Бутті 3:12 Адам відповідає: «Жінка, яку ти дав мені, щоб була зі мною, дала мені з дерева, і я їв». Іншими словами – це її провина (або ж – твоя, бо Ти дав мені її!) і якщо хтось повинен померти через непослух, нехай це краще буде вона!

І тут знаходиться джерело всього домашнього насильства, ображання жінок, усіх зґвалтувань, статевої дискредитації, усього роду приниження жінки, яку Бог створив на Свою подобу.

У Бутті 3:16 на чоловіка і жінку сходить прокляття: «А жінці Бог сказав: «Помножу вельми болі твої і твою вагітність, в болях будеш народжувати дітей. І тягти буде тебе до твого чоловіка, а він буде панувати над тобою». Іншими словами наслідок гріха і прокляття нашого покоління став конфлікт між статями. Цей вірш не описує речі такими, якими вони повинні бути. Це опис того, як все буде, доки панує гріх. Панування чоловіків і приниження жінок. Чоловік і жінка в образі Божому означають дещо інше. Це лиш спотворення від гріха.

То як же це спотворення веде до Християнства? Воно веде до Християнства, бо лише Християнство приносить зцілення у відносини між чоловіком і жінкою. Якщо Бог створив нас на Свою подобу ЧОЛОВІКОМ І ЖІНКОЮ, то це означає рівність індивідуальностей, рівність гідності, взаємної поваги, гармонії, єдності, однієї долі. Але де це все в історії світу? В оздоровленні, яке приносить Ісус. Тут немає, що додати. Але дозвольте мені згадати ще про дві речі.

3.1 Перше, Петро в 1 Петр. 3:7 каже, що християнські чоловік і жінка це «співспадкоємці благодаті життя». Що це означає? Це означає, що в Христі чоловік і жінка відновлюють первинний задум створення людей на образ Божий. Це означає, що чоловік і жінка разом повинні показувати славу Божу і разом як співспадкоємці вони повинні успадкувати славу Божу.

Створення нас чоловіком і жінкою на образ Божий ( якщо розглядати це, беручи до уваги гріх) довершується у оздоровленні, яке приходить з перетворюючою працею Христа і спадком, який Він викупив для грішників. Христос зцілює з гріха істину про те, що чоловік і жінка – співспадкоємці благодаті життя.

3.2 Варто згадати і інший спосіб, яким Христос змінює все і перемагає потворність нашого протистояння і доповнює наше створення чоловіком і жінкою на образ Божий, подивіться 1 Коринтян 7. тут Павло говорить про неймовірно радикальні речі для свого часу: «Кажу ж нежонатим та вдовицям, що добре їм, коли зостануться як я… Хто нежонатий, клопочеться про Господні справи, як подобатися Господові… жінка незаміжня, й дівиця клопочеться про Господні справи, щоб бути святою і тілом, і духом… Кажу це вам… не щоб накинути на вас петлю, але, щоб ви гідно та ревно трималися Господа.» (1Коринтян 7:8,32-35).

Ви розумієте про, що тут йдеться? Тут йдеться про те, що зцілення, яке дає Ісус чоловіку і жінці, створених на образ Божий, не залежить від одруження. Насправді, досвід Павла, який був самотнім чоловіком (та приклад Ісуса, який теж був самотнім) навчив його, що існує певний вид самотньої відданості Господу, яку може отримати самотній чоловік чи жінка.

Іншими словами можна сказати: шлюб є тимчасовим інститутом цього віку до воскресіння мертвих. Суть цього значення та причини представлені в відношенні Христа до Церкви. Але, коли надходить реальність, таке уявлення буде знищено. І в майбутньому віці не буде ні шлюбу, ні вступання до шлюбу. І ті, що були самотні і віддані Господу, будуть теж запрошені на вечерю Агнця як співспадкоємці благодаті життя. І за свою відданість Господу та жертви їх винагородять дарами, які навіть уявити неможливо. Тож дозвольте мені підсумувати все, про що ми говорили.

1) Бог створив людей. І коли закінчується Старий Завіт, решта історії, тобто Християнство, доповнює цей факт і показує, що ж насправді хотів Бог. Його наміри неможливо зрозуміти без Христа.

2) Бог створив нас НА СВІЙ ОБРАЗ. Але ми спотворили цей образ до невпізнанності. Тому ця правда теж довершується в Християнстві, бо Ісус прийшов повернути те, що було втрачено. Це називається «нове створіння у Христі». Образ відновлюється в святості та праведності.

3) Бог створив на Свій образ ЧОЛОВІКОМ і ЖІНКОЮ. І це теж довершується в Християнстві. Ніхто не може до кінця зрозуміти, що значить бути чоловіком і жінкою у шлюбі, доти доки не зрозуміє, що шлюб відображає Христа і церкву. І ніхто не знатиме справжнього призначення бути чоловіком і жінкою, створених на образ Божий, доки не взнає, що чоловік і жінка – співспадкоємці благодаті життя. І врешті, ніхто не може вповні зрозуміти значення самотності, будучи чоловіком чи жінкою, створеними на образ Божий, доки не взнає від Христа, що у майбутньому віці не буду ні шлюбу, ні вступання до шлюбу, а тому покликання бути чоловіком і жінкою на образ Божий не залежить від шлюбу, а від відданості Господу.

Тому живіть цими правдами: Бог створив вас; Він створив вас на Свій образ; і Він створив вас чоловіком і жінкою, щоб ви повністю і цілком були віддані Господу.