Виховання дітей ніколи не буває втручанням

Матеріал з Gospel Translations Ukrainian

Виховання дітей полягає в тому, щоб жити принципом "підготовленної спонтанності". Ніколи не знаєш, що трапиться далі. Ти дійсно не знаєш, коли тобі прийдеться закріпити наказ, втрутитись в суперечку, протистояти несправедливості, порадити як буде краще, нагадати комусь істину, закликати до прощення, привести когось до сповіді, вказати на Ісуса, відновити мир, притягнути когось до відповідальності, пояснити принцип мудрості, обійняти з любов'ю, посміятись в лице скруті, допомогти комусь закінчити завдання, бути посередником в суперечці, зупинитись і з кимось помолитись, допомогти комусь побачити стан його серця, або знову поговорити про те, що означає жити разом в громаді любові.

Але ти точно знаєш, що Писання дає тобі мудрість, яка тобі необхідна, і твій завжди-присутній Мессія дає тобі благодать, яка тобі потрібна, щоб відповісти в ті моменти можливостей, які Він дасть тобі. Разом з цим, ти і я повинні пам'ятати, що наш Господь любить наших дітей більше, ніж могли б ми, і Його віданність на їх зростання і переміну вірніша і наполегливіша ніж могла б бути наша. Ось чому в Своїй благодаті та любові, Він створить моменти, в яких нам покаже спраглі серця наших дітей. Він вірно буде використовувати маленькі моменти щоденного життя, щоб показати нам і нашим дітям їхню потребу в рятуючій і прощаючій благодаті. Він не буде це робити тільки в ті моменти, які на твою думку доречні і коли ти почуватимешся найбільш готовим до цього.

Дозволь мені привести приклад. Ми планували провести день з нашими дітьми в парку атракціонів. Я очікував дня сімейного блаженства парку атракціонів. Я сподівався, що в цей день мої діти будуть самі себе виховувати, і якщо б Бог додав би ще й повністю освячену жінку, було б чудово! Ось, ми виходимо з мікроавтобусу в парку, і один із моїх дітей каже: "Тато, можна нам щось попити перед тим як зайдемо в парк?" Мені не здалось це небезпечним проханням. Я відкрив охолоджувач для напоїв, який був наповнений пляшечками з газованою водою, і всі мої діти забачили одну пляшку, яка була найкращою і вони це знали. Відразу розпочалась «ядерна» війна. Вони штовхалися і пхалися, схоплювали і тягнули, кидали лід один в одного, говорили погані слова і били руки один одного, які їм перешкоджували. Я не міг повірити своїм очам. Ми ще не зайшли в парк, а мій день вже був зруйнованим!

Тому я перебив і сказав:" Ви хочете битися? Нам не обов'язково платити стільки грошей, щоб ви билися. Я можу завезти вас додому, покласти охолоджувач посеред двору з однією пляшкою газованої води і ви можете битися скільки хочете!" Потім мої діти перестали битися, тому що вони дивилися на натовп народу, який зібрався подивитися, як я сварюсь на дітей посеред парковки парку атракціонів.

Давайте проаналізуємо що відбувається в моєму нутрі? Відбувається те, що Бог благодаті бере звичайний момент щоденного сімейного життя і використовує його, щоб зробити щось прекрасне для моїх дітей і для мене. Він розкриває стан їх серця для того, щоб виробити турботу в мені, з надією, що результатом стане їх усвідомлення і бажання змінитися. Але в той самий час, те, що Бог робить мене засмучує. Справа в тому, що я не гніваюсь тому що мої діти грішники. Ні, я гніваюсь на те, що Бог показав їх гріх, і так як Він це зробив, я повинен залишити мій план на день і виховувати їх! Все це здається великим дискомфортом, клопотом, з яким я просто не хотів мати справу.

Але з точки зору Бога реальність виглядає по-іншому. Гріх, слабкість, повстання чи невдача твоїх дітей ніколи не буває тягарем у твоєму вихованні дітей. Це не втручання. Це не клопіт. Це завжди благодать. Бог любить твоїх дітей. Він їх помістив в сім'ю віруючих, і в Його невпинній благодаті Він знову і знову розкриє тобі їх потребу, для того щоб ти став Його інструментом свідомості, переконання, каяття, віри і зміни. Так як в ці моменти Він тебе просить поміняти твій порядок денний на Його, ця можливість благодаті не тільки для твоїх дітей, але й для тебе.

Але проблема в тому, що бувають моменти, коли я схильний любити своє царство, більше ніж Його царство. Тому я нетерплячий, збентежений чи роздратований, і не тому, що мої діти порушили закони Божого царства, а закони мого царства. В моєму царстві, не буває виховання дітей протягом сімейної відпустки, або коли я читаю газету на своєму планшеті, або після десятої вечора, або під час смачної їжі, або... Я можу продовжувати. Коли я гніваюсь від втручання в плани мого царства, я схильний робити наступні чотири речі:

1. Я схильний обернути Богом даний момент служіння на момент гніву.

2. Я це роблю томущо я уособив те, що не є особистим. ( В той день, перед тим, як ми поїхали в парк атракціонів, мої діти не змовились зводити мене з розуму на парковці).

3. Так як я уособив те, що не є особистим, я буду вороже реагувати. (Я не дію на добро моїх дітей, але проти них тому, що вони перешкоджують моїм бажанням).

4. Тому я погоджуюсь в кінці кінців на рішення, які залежать від ситуацій, але які насправді не досягають суті справи. ( Я кричу і наказую, я прищеплюю почуття провини, я погрожую покаранням та іду геть, але мої діти вкрай незмінені цією ситуацією).

Існує кращий спосіб. Він починається з молитви, щоб Бог дав тобі нові очі. Очі, які більше зосереджені на Його вічній праці благодаті, ніж на твоїх короткочасних планах для себе. Цей кращий спосіб також включає в себе пошук у Бога гнучкого серця, яке матиме бажання і буде готовим замінити свої плани на Божий великий план. Серце, яке житиме з упевненістю, що Бог в тобі, з тобою і за тебе, і що Він дасть тобі те, що тобі необхідне, для того щоб ти зміг зустрітися зі сміливістю і благодаттю, з тим моментом виховання, якого ти не очікував.